- прямокутний
- -а, -е.Який має прямий кут або прямі кути. Прямокутний трикутник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прямокутний — [пр’а/моку/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
прямокутний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пештак — Прямокутний портал з великою нішею аркової форми, де влаштовано вхід до мечеті, мористана, медресе, караван сараю або іншої будівлі в середньовічній мусульманській архітектурі … Архітектура і монументальне мистецтво
полка — Прямокутний переріз архітектурного облому у вигляді широкого виступу … Архітектура і монументальне мистецтво
вітрило — а, с. 1) Прикріплений до щогли або реї великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний), за допомогою якого вітер рухає судно. 2) Народнопоетична форма звертання до вітру … Український тлумачний словник
гражда — и, ж., діал. Комплекс житлових будинків і господарських приміщень у гуцулів. Утворює замкнутий, здебільшого прямокутний, дворик … Український тлумачний словник
клуатр — у, ч. Крита галерея, що обрамляє прямокутний двір монастиря або великої церкви у романській та готичній архітектурі … Український тлумачний словник
комплювій — ю, ч. Прямокутний отвір у даху атрія давньоримського житлового будинку, признач. для стоку дощової води до басейну … Український тлумачний словник
малока — и, ж. Житло у індіанців тропічних басейнів Амазонки – прямокутний або круглий будинок з балок та жердин з двохскатним або конусоподібним дахом … Український тлумачний словник
ортогональний — а, е. Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний. •• Ортогона/льна ма/триця мат. невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею … Український тлумачний словник